У лютому 2022 року час ніби зупинився. За один день ми зрозуміли, що насправді наші найближчі сусіди, які називали себе братами – найлютіші нелюди і кати.
Позаду три роки війни, три роки незламності, три роки боротьби за мирне майбутнє наших дітей. Агресор і досі стверджує, що наносить удари виключно по військовим об’єктам нашої країни. Проте, численні факти це спростовують – російські війська руйнують і школи, і дитячі садки, намагаючись стерти нашу національну ідентичність, мову, історію та культуру.
Окупанти роблять це не випадково, оскільки вважають, що український вчитель – найбільший ворог росії, який несе світло знань і правди, виховує нові покоління громадян, які усвідомлюють цінність свободи та демократії.
Під час повномасштабного вторгнення 2022 року у місті Ірпені руйнувань та пошкоджень різного ступеня зазнали усі заклади та установи освіти: школи, садочки, центр позашкільної освіти, дитячо-юнацька спортивна школа, спортивний стадіон, міжшкільний ресурсний центр, інклюзивно-ресурсний центр.
Біль… Смуток… Безсилля… Скільки б не пройшло років, ми пам’ятатимемо про зруйновані і знищені агресором міста та села, кожний злочин проти життя і свободи України, невимовні страждання, сльози, смерть і руйнування, втрачену під щоденними повітряними тривогами та обстрілами можливість спокійно навчати і навчатися, невизначеність майбутнього.
Серце крається від жахливих спогадів про зруйновані та знищені в Ірпені заклади освіти. Але обов’язково усе відновимо і зробимо ще краще, ніж раніше.
Ми не забудемо… Ми не пробачимо…
Ми переможемо…





























